• У ваших дітей проблеми- переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.
• У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.
• Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
• Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
• Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.
• Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
• Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
• Умійте ставити себе на місце дитини.
• Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

Поради батькам п'ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

Телевізор «краде» природню допитливість у дітей

 Телевізор привчає дитину до пасивного споживання інформації.

       Наприклад, сьогоднішні діти надто багато дивляться телевізор. А телевізор ― це, в першу чергу, застиглий погляд ... Телевізор привчає дитину до пасивного споживання інформації. Як наслідок, у дітей низький рівень пізнавального інтересу. По-перше, дуже важко навчити дитину, у якої немає бажання вчитися, який не виявляє інтересу до навчання. По-друге, у них недостатньо сформоване слухове сприйняття. Дитині необхідно вміти слухати вчителя .

Нині часто буває, що батьки мало спілкуються зі своїми дітьми. Татусі і мамусі вкрай рідко спілкуються з дітьми або проводять бесіду неправильно.  У вихованні не діти є головною проблемою, а професіоналізм   батьків, які мають низький рівень педагогічної культури, які не готові до конструктивної і повноцінному взаємодії зі своїми дітьми.

Пластилін визнали найкращою іграшкою для дітей

       Найкориснішою іграшкою для дітей від 3 до 5 років є пластилін.Так вирішили вчені з Дитячого центру міста Філадельфія (США) після п'ятирічних досліджень.

У період з 2005 по 2010 рік в Дитячому центрі з дітьми, відстаючими від однолітків у своєму розвитку, займалися дитячі психологи та майстри з ліплення з пластиліну.

Із кожною дитиною у віці від 3 до 5 років займалися ліпленням близько години в день. Через рік дослідження показало, що малята з відставанням у розвитку поступово наздоганяють своїх однолітків. Близько 70% дітей з групи, що складається з 215 чоловік, навчилися не лише пізнавати літери, а й будувати речення з них.

Окрім того, практично третина малюків вдосконалили свою промову, стали говорити більше і краще. Дослідники розширили групу дітей, що беруть участь в експерименті, і за п'ять років отримали блискучі результати.

Психологи Дитячого центру пояснили результати, отримані в ході експерименту, тим, що ліплення з пластиліну активізує роботу різних механізмів центральної нервової системи, а також розвиває дрібну моторику рук. За дрібну моторику відповідають ті ж мозкові центри, що й за промову. Таким чином, стимулюючи дрібну моторику, педагоги досягли помітних успіхів своїх підопічних і в засвоєнні мови.

Таким чином, вчені та дитячі психологи рекомендують пластилін як найкращу іграшку для дітей у віці від 3 до 5 років, оскільки заняття ліпленням розвивають не тільки фантазію малюків, а й їхніх дрібну моторику, а також мовні центри.

Неякісні солодощі — чинник гіперактивності дітей

 Перепади настрою, неадекватна поведінка, непосидючість, примхливість, напади агресії — все це не повний перелік ознак гіперактивності. Ще чотири роки тому експертами з Великобританії був доведений зв’язок між гіперактивністю у дітей та шістьма харчовими фарбниками, які сьогодні використовуються у багатьох солодощах.

У Європі вже більше двох років виробники не просто перелічують наявність фарбників у складі продукту, а ще попереджають про них додатковим написом. На етикетках указується назва фарбника або його номер, а також те, що він «може мати негативну дію на активність і увагу дітей». В Україні виробники також не мають права приховати шкідливі «Е», позначаючи їх у складі продукту, але додаткові попередження публікувати не поспішають.

Батькам не варто забувати про шкідливість харчових «Е» добавок. Викликана ними гіперактивність заважає дитині добре вчитись, вона не може всидіти на місці, постійно відволікається на все що завгодно. Звичайно, синдром гіперактивності з часом проходить, але неуважність та проблеми з навчанням залишаються. Крім цього, харчові добавки досить часто викликають алергію.

Тому, маючи під рукою список шкідливих консервантів, Ви зможете захистити дитину від продуктів, у яких вони містяться.

Ляльки «забирають» дитинство у дівчаток

 Протягом останнього десятиліття спостерігається тенденція раннього дорослішання серед дівчаток. Виявляється, значну роль в цьому процесі відіграли сучасні ляльки.

Граючи з ляльками, дівчатка приміряють на себе «дорослі» ролі: роль мами, роль домогосподарки, роль принцеси. Канони краси, впроваджувані у свідомість підростаючих дівчаток, змушують їх прагнути до часто недосяжних ідеалів. Дуже велику роль в житті дівчаток, які виросли на іграх з ляльками-красунями, починає займати виключно зовнішня привабливість.

Психологи звертають увагу батьків на те, що останнім часом стало спостерігатися все більше психічних розладів у п'ятирічних дівчаток, які відчувають себе некрасивими. Чимало й тих, хто страждає харчовими розладами в своєму прагненні схуднути: дієтологи відзначають, що харчові розлади «молодшають» з кожним роком. Зараз вже мало кого здивує 7-8-річна дівчинка, яка відмовляється від їжі заради стрункості. Таким чином, завдяки сучасній індустрії іграшок дитинство дівчаток перестало бути таким безтурботним.

Процес раннього дорослішання дівчаток посилює той факт, що мозок дівчаток дозріває і розвивається набагато швидше, ніж у хлопчиків. Ось чому вони найчастіше починають говорити складними реченнями раніше хлопчиків, краще малюють, раніше хлопчиків починають читати і приходять в школу більш підготовленими. Мозок дівчаток розвивався трохи швидше, ніж у хлопчиків, у всі часи, проте подібного буму психічних розладів серед них не було до появи всіляких ляльок, які виглядають занадто доросло.