"Подвиг цей, буде в пам'яті жити

І в наших серцях горіти!

Тих, хто з ворогом був готовий розділити,

Порівну тільки смерть! "

Кім Добкін

 

     Як ми перемогли ворога у Великій Вітчизняній війні,чим його взяли? Танками, літаками, гарматами? Напевно і цим. Але перш за все, тим, що не піддається ніякому кількісному виміру - силою духа народного, терпінням, самовіданністю і загальним покликом до однієї цілі. Однієї - для всіх.
     Війна залишила нам в пам'ять тисячі героїчних сторінок. Перелистуючи їх, серце неодразово завмирає перечитуючи героїчні подвиги,чи навпаки закрадається злість до ворога, який нещадно нищив не тільки сім'ї, села, міста, а й цілі народи. Але, несучи в собі цю святу біль, цю світлу пам'ять, чи не забуваємо інколи про героїв, що живуть поряд, які також зробили великий внесок у велику перемогу.
   На жаль, все менше і менше з кожним днем ​​залишається живих безпосередніх учасників Великої Вітчизняної. В нашому селі  Добрянське їх залишилось троє. Одному з них, Дудашу Михайлу   Івановичу, 25 серпня виповнилось славних 90 років. В цей день до ювіляра завітали голова Добрянської сільської ради Токар І.М. та директор Добрянської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів, депутат районної ради  Решетар І.Д. Гості привітали Михайла Івановича  від імені всього села із гідно прожитими літами. Побажали міцного здоров’я, довгих років життя та радості від 5 дітей, 12 онуків, 21 правнука та 3 праправнуків. 

    

 

 Думнич Мар’яна Петрівна,

педагог – організатор Добрянської   ЗОШ І-ІІІ Ступенів