4 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОСМІШКИ.

ПОСМІЄМОСЯ РАЗОМ

Алло! Це класний керівник п’ятого "А”?
Мій син сьогодні не зможе прийти в школу.
- А хто це говорить?
- Це мій тато.

- Ти чому спізнився в школу?                                                 

- Я хотів піти  на риболовлю, але батько мене не взяв.  

- Твій батько правильно зробив.

Він, сподіваюся, пояснив тобі,

чому ти повинен йти в школу, а не на риболовлю? 

- Так, він сказав, що хробаків мало, і на двох не вистачить.                                                                                

 Чи зрозуміли ви мене?- запитав учитель в кінці уроку. 
- Зрозуміли! 
- То хто наведе приклад з префіксом "пре"? 
- Поїзд пре, - відповів один з учнів. 

Приходить син "нового українця" до батька і каже: 
- Тату, ти мені обіцяв дати одинадцять доларів, якщо я отримаю "п'ять" із математики.Так ось, учоpа вчителька мені поставила "тpи", а сьогодні - "два". Разом буде "п'ять". Давай обіцяні бакси! 
- Hема базаpу, - відповідає батько і дістає гроші. - Ось тобі один долаp, а ось ще один. Разом - одинадцять! Вчи і далі так математику, синку!

- Помий, Василько, руки! Як ти підеш у школу з такими руками? - каже мати
- Та це не обов'язково.
- Як то - не обов'язково?
- Бо я у школі ніколи руки не піднімаю.

 Вовочка спізнився до школи і говорить учительлці:  

 -Вибачте,я допомагав бабусі перейти на наступний рівень.

Гумореска Павла Глазового "Таємниця мозку"

Кличе хлопець: — Чуєш, татку!

— Чого тобі синку?

— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.

На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...

Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий?

— Батько глянув, посміхнувся:

— Тут ясна картина.

Як народиться, синочку, на цей світ людина,

То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,

Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

Гумореска Павла Глазового "Живий приклад"

Із балкона кличе дама в халаті строкатім:

— Гей, до нас іди, точильник! Ми живем на п'ятім.

— Йде по східцях літній майстер, плутає ногами.

Весь упрілий, зупинився під дверима в дами.

Пишна дама на дзвіночок двері відчинила

І штовхнула на парадне сина-здоровила.

— Подивися,— каже,— Ромо, важко як людині

Машинерію залізну витягать на спині. Тож як будеш так погано вчитися, дурило,

Теж таскатимеш по східцях на плечах точило.

Гумореска Павла Глазового "Невгамовний син"

Запросив директор школи — це вже котрий раз!

— Матір лобура, що ходить у десятий клас.

— Угамуйте,— каже,— сина.

Вчора ваш Петро семикласниці Марусі поламав ребро.

— А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.

Я ж не винна, що у сина переломний вік.

                                        Прес-центр